https://libconf.uzhnu.edu.ua/issue/feed 2025-02-05T09:56:06+02:00 Open Journal Systems <p>Збірник праць науково-практичної конференції охоплює актуальні проблеми та пріоритети діяльності бібліотек в умовах воєнного стану у період сьогодення. Багатогранна тематика охоплює різні аспекти організації інформаційної та бібліотечної справи: дистанційне бібліотечно-інформаційне обслуговування, електронні інформаційно-бібліографічні ресурси, досягнення сучасних наукометричних досліджень, принципи відкритої науки, збереження, формування та використання книжкового фонду, визначні постаті в контексті історичної пам’яті тощо. У конференції традиційно брали участь провідні фахівці бібліотечної справи, науковці, викладачі. Віриться, що матеріали практичних напрацювань, вміщені у збірнику, прислужаться подальшому поступу бібліотек у вирішенні актуальних завдань сьогодення.</p> <p><strong>ISBN 978-617-8321-50-5</strong></p> <p><a href="https://doi.org/10.24144/978-617-8321-50-5">https://doi.org/10.24144/978-617-8321-50-5</a></p> <p><a class="elementor-accordion-title" tabindex="0">Тематика конференції:</a></p> <ul> <li>Електронні сервіси бібліотеки для забезпечення наукового і навчального процесу. </li> <li>Збереження і представлення документованої історико-культурної спадщини у цифровому форматі через офіційний сайт установи. </li> <li>Книгознавчі дослідження історико-культурних фондів.</li> <li>Інформаційна освіта як ключ до успіху професійного менеджменту бібліотекара та запорука його нових компетентностей.</li> <li>Дистанційна робота бібліотек як альтернатива традиційній роботі.</li> <li>Штучний інтелект у бібліотеках як новітня форма інформаційних послуг.</li> <li>Використання сучасних інформаційних технологій у роботі бібліотек.</li> <li>Наукометрія – ефективна організація інформаційної політики вишу.</li> <li>Відкрита наука в Україні: поступ і шляхи розвитку.</li> </ul> <p><a class="elementor-accordion-title" tabindex="0">Вимоги до оформлення матеріалів:</a></p> <p>До опублікування приймаються матеріали українською та англійською мовами, що відповідають тематиці Конференції та не публікувалися раніше.<br />Увага! Всі роботи будуть перевірені на наявність текстових запозичень.<br />Оргкомітет залишає за собою право на відбір матеріалів. Статті, що за змістом та оформленням не відповідають зазначеним вимогам не приймаються. Публікація статей безкоштовна.</p> <p><strong>Структура статті: </strong>постановка проблеми, аналіз останніх досліджень, мета статті (постановка завдання; виклад основного матеріалу дослідження; висновки дослідження і перспективи подальших розвідок. Назва статті має бути лаконічною (не більше 10 слів).<br /><strong>Стаття має містити:</strong> УДК; ім’я та прізвище автора (-рів); відомість про автора (наукова ступінь, вчене звання, посада, назва та адреса установи, де працює автор, ідентифікатор ORCID, Researcher ID, Scopus ID, e-mail; назву статті; анотація (не менше 1800 знаків) та ключові слова (4-6). Фото автора (при бажанні) додається окремим файлом за прізвищем у форматі .jpg.<br /><strong>Обсяг статей</strong> – 8-10 сторінок; формат аркуша А-4, у текстовому редакторі Microsoft Word (.docx). Гарнітура – Times New Roman, кегль шрифта – 14, інтервал між рядками – 1,5; абзац – 1,25 см. Поля: ліве – 3,0 см, верхнє, нижнє, праве – 2,0 см; без нумерації сторінок. Рисунки, діаграми, фото просимо надавати окремими файлами в форматі .jpg.<br /><strong>Списки бібліографічних посилань</strong> слід оформлювати згідно із <em>ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічне посилання</em>. Загальні положення та правила<br />складання». Вказувати цифрові ідентифікатори об’єкта (DOI), присвячені науковим публікаціям, на які дається посилання. Посилання оформляти у квадратних дужках, приклад: [2, с. 23]. Після <em>Списку бібліографічних посилань</em> окремим списком надати <em>References</em>, який має бути оформлений за міжнародним стандартом <a href="https://drive.google.com/file/d/16llWlIEFaz_uvwCUQyfNnb4z3B8KPTXD/view?usp=sharing">АРА</a>. Транслітерацію української мови можна здійснити на сайті <a href="http://translit.kh.ua/#lat/passport">http://translit.kh.ua/#lat/passport</a>, обравши обравши <em>Науковий традиційний стандарт</em>.</p> <p>У кінці статті англійською мовою надати резюме статті (короткий підсумковий виклад статті). Цей блок має містити такі елементи: ім’я та прізвище автора; відомості про автора (науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи); назва статті; власне текст, резюме (обсягом не менше як 1800 знаків, включаючи ключові слова (4-6). Презентації повинні бути виконані у форматі .ppt або.pptx. Назва файлу – прізвище автора латинськими літерами.</p> https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322009 2025-01-30T14:30:07+02:00 Лариса БАКУМЕНКО bakumenkol@ukr.net

<p>У статті висвітлено досвід Наукової бібліотеки<br>Української інженерно-педагогічної академії (НБ УІПА) з питань<br>роботи у напрямі бібліо- та наукометрії, надано результати<br>здійсненого комплексного моніторингу наукового потенціалу вишу,<br>визначено проблеми та пріоритети подальшої роботи у цьому<br>напрямі. Акцентовано увагу на тому, що наукові бібліотеки та<br>бібліотеки закладів вищої освіти (ЗВО) беруть активну участь у<br>процесі моніторингу наукового потенціалу установи. Кожна<br>бібліотека має власні підходи та методики надання послуг з<br>підтримки бібліо- та наукометрії згідно поставлених перед нею<br>завдань. Перераховано професійні компетенції бібліотекарів НБ<br>УІПА, які сприяють цій діяльності. Розкрито комплекс дій, які<br>виконувались на кожному етапі комплексного моніторингу<br>наукового потенціалу УІПА: підготовчого, пошукового, етапу<br>перевірки та заключного. Зазначено, що результати проведеної<br>роботи сприяли покращенню показника представленості науковців<br>академії у віртуальному науковому середовищі та позитивному<br>впливу на зростання рейтингу науковців, кафедр та академії в цілому.<br>Науковцям вишу запропоновані рекомендації, які би сприяли<br>зростанню власного рейтингу. Наголошено, що створення власного<br>профілю в авторитетних спеціалізованих наукових сервісах та його<br>оптимізація допоможе вченим ефективно представити власні наукові<br>публікації, знайти нових колег-однодумців, відкрити нові<br>можливості для фінансування наукових досліджень та підвищити свої наукометричні показники. І помічниками в цьому є бібліотечні<br>працівники, які постійно вдосконалюють свої професійні навички<br>інформаційних навігаторів з питань бібліо- та наукометрії як одного<br>із основних напрямів роботи бібліотеки закладу вищої освіти.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 Інформаційна політика пам'яті – виживання, збереження та розвиток українських бібліотек у період сьогодення https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322068 2025-01-31T10:50:14+02:00 Вікторія ВОРОБЕЦЬ viktoriya.vorobets@uzhnu.edu.ua

<p>Стаття присвячена дослідженню біографії Олени<br>Іванівни Почекутової – відомої в професійному середовищі<br>закарпатських бібліотекарів освітянки, яка майже 30 років була<br>директором Наукової бібліотеки Ужгородського національного<br>університету.<br>Здійснюючи аналіз діяльності Олени Почекутової маємо<br>можливість оцінити її компетенцію та внесок у розвиток бібліотеки,<br>відтворити та зберегти історичний контекст розвитку бібліотеки,<br>відзначити важливі події та етапи у її становленні.<br>Значна увага приділяється організаторським здібностям О. І.<br>Почекутової, яка за свою каденцію (1978–2006 рр.) організувала нові<br>абонементи та читальні зали для студентів юридичного,<br>економічного факультетів та факультету післядипломної освіти,<br>переміщення фонду відділу літератури іноземними мовами та фонду<br>періодичних видань у надані приміщення, постійно клопотала про<br>нове централізоване приміщення бібліотеки.<br>У статті йдеться й про публікаційну діяльність Почекутової, яка<br>присвячена вивченню історії бібліотеки, її популяризації у науковому<br>середовищі та серед студентства. Серія змістовних статей,<br>приурочених ювілейним датам книгозбірні, підводила підсумки<br>розвитку бібліотечного закладу, аналізувала його успіхи і його<br>проблеми, активно популяризувала найбільшу у краї книгозбірню, спонукала знайомитися з раритетними виданнями відділу<br>стародруків тощо.<br>Аналізуючи діяльність О. І. Почекутової, бачимо вдумливий<br>пошук, рішучість у здійсненні перших кроків у запровадженні в<br>бібліотечні процеси інноваційних технологій, поєднуючи їх із<br>кращими здобутками і традиціями минулого.<br>Біографія Олени Іванівни є прикладом професійного зростання,<br>лідерства та відданості справі, бо саме від керівника залежить<br>успішний розвиток ввіреної йому установи.<br>У дослідженні розкрито і доповнено новими матеріалами<br>постать Олени Почекутової як багатогранної особистості —<br>бібліотекознавця, бібліографа, педагога, талановитого організатора і<br>керівника, яка понад 50 років свого життя віддала бібліотечній справі<br>Закарпаття.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322084 2025-01-31T13:06:20+02:00 Наталія ГУНЬКО sub-phchlit@uzhnu.edu.ua Оксана ГУЛЯНИЧ oksana.goulianich@uzhnu.edu.ua

<p>У статті розглянуто життєвий шлях та наукову<br>діяльність Юрія Мелітоновича Ломсадзе – видатного вченого фізика-<br>теоретика, педагога, засновника кафедри теоретичної фізики з<br>перших років заснування Ужгородського університету. З іменем Ю.<br>М. Ломсадзе пов’язаний один із найважливіших періодів розвитку і<br>становлення теоретичної фізики на Закарпатті. Видатний фізик-<br>теоретик, яскравий вчений і педагог, фундатор наукових досліджень на фізичному факультеті Ужгородського державного університету,<br>він стає засновником кафедри теоретичної фізики та відділу теорії<br>адронів Інституту теоретичної фізики АН УРСР. Упродовж 25 років<br>наукова і педагогічна робота пов’язана з фізичним факультетом<br>Ужгородського університету та відділу теорії адронів Інституту<br>теоретичної фізики АН України, де Юрій Мелітонович реалізував<br>свій неординарний талант організатора науки, вченого і педагога.<br>Його стиль роботи сприяв створенню надзвичайно продуктивної<br>атмосфери в організованих за його участю творчих осередках,<br>науковий престиж яких і зараз є високим. Саме на його лекціях та<br>практичних заняттях, навчальних та наукових семінарах<br>формувалися наукові біографії багатьох ужгородських фізиків.<br>Науковий доробок вченого складає понад 200 наукових праць в<br>престижних фізичних, математичних, філософських журналах:<br>«Вісник АН Української РСР», «Український математичний<br>журнал», «Український фізичний журнал», «Известия высших<br>учебных заведений. Физика», «Журнал экспериментальной и<br>теоретической физики», «Ядерная физика», «Успехи физических<br>наук», «Доклады АН СССР», «Философские науки», «Вопросы<br>философии», «Nuclear Physics», «JETP» та ін. Ю. М. Ломсадзе – автор<br>першого в історії закарпатської фізики навчального посібника з<br>грифом МВ і ССО СРСР «Теоретико-групповое введение в теорию<br>элементарных частиц». Він був редактором «Наукових записок<br>Ужгородського університету», «Доповідей та повідомлень<br>Ужгородського університету», організатором і першим керівником<br>наукових семінарів. За ініціативою Ю. М. Ломсадзе і його активною<br>участю в Ужгородському університеті з 1958 року регулярно<br>проводилися відомі і популярні Всесоюзні міжвузівські конференції<br>по квантовій теорії поля і теорії елементарних частинок, на яких<br>відбувалося широке обговорення проблем квантової теорії і<br>елементарних частинок з можливістю участі на подібних<br>конференціях молодих фізиків-теоретиків.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322094 2025-01-31T13:56:30+02:00 Оксана КЛИМЕНКО klimenko_oz@ukr.net Олена CОКУР sokurol@ukr.net

<p>Статтю присвячено висвітленню питання розбудови<br>інтегрованої системи науково-інформаційних ресурсів у<br>Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, зокрема<br>започаткування бібліотечної цифрової платформи підтримки<br>наукових досліджень в Україні ResearchUA. Наголошено, що ця<br>платформа орієнтована на розбудову української електронної дослідницької інфраструктури та формування національного<br>цифрового наукового простору задля входження наукових<br>електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів України до<br>сучасних світових цифрових комунікацій. Нині актуальним є<br>здійснення спільних проєктів, спрямованих на формування<br>корпоративних інформаційних мереж, зведених електронних<br>каталогів, бібліотечно-інформаційних консорціумів, тематичних баз<br>даних і цифрових бібліотек, забезпечених єдиними програмними<br>пошуковими системами та доступом через єдиний спеціалізований<br>інформаційний портал. Особливого значення також набуває захист<br>інформаційного простору України та культурного надбання<br>українського народу шляхом оцифрування історико-культурної<br>спадщини, створення надійної системи збереження та організації<br>доступу до цифрових копій об’єктів національної пам’яті 24/7.<br>Зроблено висновок, що на сучасному етапі місце і роль наукових<br>бібліотек у процесі формування національного наукового<br>інформаційного простору визначатиметься їхньою здатністю до<br>системної трансформації усієї бібліотечно-інформаційної діяльності<br>через інновацію. Багатофункціональність бібліотечної взаємодії<br>передбачає оптимальне поєднання функціональних можливостей<br>усіх наукових бібліотек України на єдиній платформі, що значно<br>скоротить фінансові та матеріально-технічні витрати, призведе до<br>підвищення якості бібліотечних продуктів і послуг із забезпечення<br>своєчасною, повною та достовірною інформацією, активізує<br>залучення бібліотечних фахівців, пришвидшить час обслуговування<br>та розширить категорії користувачів.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322163 2025-02-01T23:51:25+02:00 Тетяна КОВАЛЬ kovaltm@nbuv.gov.ua Леся ТУРОВСЬКА volhitka7@gmail.com

<p>Предмет дослідження – електронні інформаційні<br>ресурси Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.<br>Мета дослідження – огляд та характеристика наявних електронних<br>інформаційних ресурсів, визначення їх ролі в дистанційному<br>бібліотечно-інформаційному обслуговуванні, обґрунтування<br>актуальності їх подальшого розвитку. Реалізація мети обумовила<br>узагальнення досвіду наукової бібліотеки щодо формування і використання ЕІР власної генерації. Методологічною основою<br>дослідження став системний, інформаційний, структурно-<br>функціональний, порівняльний, історичний, термінологічний<br>підходи, а також сукупність загальнонаукових, конкретно-наукових і<br>спеціальних методів. Наукова значущість: розширення професійних<br>уявлень щодо формування та використання бібліотечних<br>електронних інформаційних ресурсів; визначення напрямів<br>подальшого розвитку електронних інформаційних ресурсів наукової<br>бібліотеки. Висновки. Поширюючи свою діяльність у віртуальному<br>інформаційному просторі, наукова бібліотека генерує електронні<br>інформаційні ресурси та залучає їх до повсякденної практики;<br>створює щонайкращі умови для їх використання. Тим самим вона<br>реалізує функції сучасного інтегративного бібліотечно-<br>інформаційного комплексу; забезпечує наукові, навчальні,<br>виробничі, освітні, культурологічні та інші потреби індивідуальних<br>та колективних користувачів, стає навігатором у вітчизняному і<br>світовому інформаційно-комунікаційному середовищі. Перспективи.<br>Результати дослідження ініціюють розвиток подальшої бібліотечної<br>стратегії щодо формування та використання електронних<br>інформаційних ресурсів в системі сучасного бібліотечно-<br>інформаційного комплексу.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322168 2025-02-02T00:50:05+02:00 Марія КУТКАНИЧ mariia.kutkanych@uzhnu.edu.ua

<p>У статті розглянуто роль та значення сайту університетської бібліотеки, його кваліфікацію, вплив на діяльність<br />книгозбірні. На прикладі Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету досліджуються шляхи доступу до електронних ресурсів та послуг бібліотеки.<br />Мета статті: Відобразити практичний досвід Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету у впровадженні бібліотечних сервісів, який формує модель сучасної бібліотеки вишу щодо відповідності наданих послуг європейським стандартам.<br />Актуальність дослідження: полягає в аналізі технологій бібліотечної роботи у створенні ресурсів, які забезпечують<br />автоматизацію бібліотечних процесів та надають до них доступ. Увага приділена визначенню потенціалу інформаційної діяльності університетської книгозбірні у створенні сучасного сайту бібліотеки та уваги до його деталізації, які забезпечують якість обслуговування користувачів та ефективне використання бібліотечних ресурсів.<br />Модернізацію бібліотечно-інформаційних сервісів на сторінках фахових видань висвітлюють вчені та практики бібліотечної справи – О. Бруй, Т. Колесникова, М. Назаровець, О. Сербін, М. Медведь, Т. Ярошенко та багато інших.<br />Попри складність сучасного стану в державі, пов’язаної з російсько-українською війною, бібліотечний сайт, незважаючи на ворожі атаки, залишається надійним помічником і дороговказом для сучасного користувача бібліотеки.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322194 2025-02-02T17:45:26+02:00 Юлія МАТЕЛЕШКО yulia.mateleshko@uzhnu.edu.ua

<p>У статті висвітлюється історія одного із найдавніших<br>зібрань Наукової бібліотеки Ужгородського національного<br>університету – колекції інкунабул (європейських друкованих видань<br>другої половини XV ст.), яка має велику наукову, історичну,<br>культурну та духовну цінність. На основі архівних джерел, давніх<br>бібліотечних каталогів, праць дослідників кінця XIX – XX ст.<br>прослідковується історія комплектування фондів від часу завезення<br>примірників книг на територію сучасного Закарпаття і до сьогодні.<br>Діяльність освітніх, культурних та релігійних організацій, а також<br>визначних особистостей Закарпаття сприяла формуванню цікавого за<br>своїм наповненням зібрання рукописів, стародруків та рідкісних<br>книг, які після 1945 року поповнили фонди бібліотеки<br>новоствореного Ужгородського державного університету. З того часу<br>книгозбірня стала хранителькою унікальної історичної колекції<br>книжкових пам’яток на теренах Закарпаття. Переважна більшість<br>видань XV ст. представлена єдиними в Україні примірниками. Серед<br>зібрань інкунабул в українських бібліотеках колекція Наукової<br>бібліотеки Ужгородського національного університету за кількісним<br>показником є п’ятою, а серед університетських зібрань – другою&nbsp;<br>після Наукової бібліотеки Львівського національного університету<br>імені Івана Франка. У статті проаналізовано колекцію інкунабул<br>університетської книгозбірні за тематикою, авторами, місцем<br>видання, хронологією. Висвітлено характерні ознаки європейських<br>видань XV ст., які є перехідною ланкою від рукописної до друкованої<br>книги. Розкриваються особливості зберігання першодруків в<br>Науковій бібліотеці Ужгородського національного університету,<br>перед якою стоїть важливе завдання забезпечення необхідних умов<br>для довготривалого збереження книжкових пам’яток, які є частиною<br>європейської культурної спадщини та національним надбанням<br>України.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322195 2025-02-02T18:06:58+02:00 Марія МЕДВЕДЬ maria.medved@uzhnu.edu.ua

<p>Стаття присвячена питанням моніторингу та<br>аналітичному аспекту роботи бібліотеки у фокусі бібліометричних<br>характеристик науковців закладів вищої освіти України, які<br>базуються на основі наукометричних досліджень публікаційної<br>активності та цитованості авторів наукових праць. Здійснена спроба<br>висвітлення напрацювань університетської бібліотеки щодо політики<br>підтримки та популяризації прогресивних методів обслуговування,<br>які сприяють підняттю авторитетності вчених та поширенню їх<br>наукових досліджень з метою відкритості для наукового світу.<br>Актуальність дослідження полягає в оприлюдненні<br>практичного досвіду роботи Наукової бібліотеки Ужгородського<br>національного університету щодо підтримки бібліометричних та<br>наукометричних характеристик науковців вишу. Метою наукової<br>розвідки стало дослідження нових бібліотечних впроваджень щодо<br>застосування аналітики публікаційної активності вчених<br>університету, представлених як прогресивний та інноваційний<br>методи роботи бібліотеки в підтримці відкритості науки в<br>Ужгородському університеті.&nbsp;<br>Основним завданням дослідження є роль бібліотеки у<br>підтримці науки вишу, з метою популяризації наукових досягнень<br>вчених університету. Як орієнтир наукометричних показників<br>визнано міжнародний вебометричний рейтинг університетів світу<br>(Webometrics ranking of world’s universities), за яким аналізують<br>ступінь представлення діяльності університетів в інтернет-просторі.<br>В дослідженні також звернуто увагу на роль і значення бібліотеки у<br>формуванні інституційного репозитарію вишу, розробці власних<br>механізмів наповнення окремих колекцій DSpace УжНУ, надання<br>онлайн-послуг.<br>Виклад основного матеріалу. Розглянуто основні завдання і<br>функції новоствореного відділу бібліотеки – Центру наукометрії та<br>інформаційної підтримки досліджень, головною метою якого є<br>аналітика досліджень в галузі наукової комунікації та відкритого<br>доступу науки вишу. Опираючись на наукометричні характеристики<br>впливових світових наукометричних баз Scopus та Web of Science<br>(WoS) та пошукову систему Google Академія, в підтримку<br>наукометричного оприлюднення досягнень науковців університету,<br>Наукова бібліотека УжНУ відкрила вільний доступ до<br>власноствореного інформаційного ресурсу «Бібліометричні профілі<br>вчених Університету». Університетська книгозбірня сприяла<br>активізації відкриття власного профілю науковця в базі Google<br>Scholar, завдяки чому Ужгородський національний університет,<br>протягом останніх років, займає другу лідируючу позицію за<br>кількістю відкритих бібліометричних портретів вчених серед усіх<br>вишів України.<br>Висновки. Наукова бібліотека Ужгородського національного<br>університету активно впроваджує в свою діяльність нові методи<br>послуг, серед яких наукометрична відкритість, доступ до повних<br>електронних текстів наукових напрацювань вчених, що сприяють як<br>популяризації статусу науковця, так і цитованості праць вченого.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322196 2025-02-02T18:24:09+02:00 Людмила НАЙДА liudmyla.v.nayda@lpnu.ua

<p>У статті представлені результати дослідницької<br>роботи історичної групи Науково-технічної бібліотеки<br>Національного університету «Львівська політехніка» в контексті<br>інформаційної політики пам’яті, з метою формування історичної<br>свідомості українців, яка ґрунтується на важливих подіях і<br>життєписах відомих постатей. Акцентовано увагу на постаті Галини<br>Захарясевич – дружини Юрія Липи, прагнення повернути її ім’я в<br>інтелектуальний простір.<br>Розкрито співпрацю Науково-технічної бібліотеки в процесі<br>пошуку інформації з соціокультурними установами. Показано<br>результати цієї співпраці з різними закладами, які надають<br>можливість бути присутніми у регіональному культурному просторі.<br>На підставі ґрунтовного дослідження архівних документів,<br>представлено матеріали, які підтверджують студентство Галини<br>Захарясевич у Львівській політехніці. Показано особливості і деталі<br>процесу навчання слухачки загального відділу та відділу архітектури.<br>Опрацьовано джерелознавчі матеріали, що дозволили уточнити<br>фактичні дані біографії мисткині й представити ім’я Галини<br>Захарясевич не тільки спільноті університету, вписавши його в історію Львівської політехніки, а й долучитися до концепції політики<br>пам’яті в культурній сфері.<br>На основі спогадів та публікацій її біографів, висвітлено<br>нелегкий життєвий шлях та перипетії долі Галини Захарясевич.<br>Зроблено короткий екскурс її мистецького доробку: володіння<br>технікою розпису по тканині – батиком; працю ілюстратора народних<br>пісень, казок і творів українських класиків; виготовлення вітальних<br>листівок народного та релігійного змісту, виконання декорацій та<br>проєктування сценічних костюмів. Висвітлено організацію виставок<br>творчих робіт мисткині.<br>Підкреслено представлення результатів досліджень: публікації у<br>віртуальному просторі – на сайті університету; популяризація<br>інформації в соціальних мережах; підготовка статті до ювілейного<br>збірника, присвяченого пам’яті Галини Захарясевич-Липи.<br>Акцентовано на засобах комунікації між Науково-технічною<br>бібліотекою і громадськістю та ролі в промоції діяльності бібліотеки.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322227 2025-02-03T01:14:04+02:00 Олена ПОЛЯКОВА inform.medlib@library.gov.ua

<p>Мета статті – висвітлення етапів діяльності відділу науково-інформаційної роботи Національної наукової медичної бібліотеки України від моменту створення підрозділу до теперішнього часу. Методи дослідження ґрунтуються на застосуванні як загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення), так і статистичних, які дають можливість розкрити концептуалізацію дослідження роботи відділу. Наукова новизна. Систематизовано та узагальнено діяльність відділу в перші роки створення структурного підрозділу; охарактеризовано послуги та специфіку інформаційного забезпечення медичних працівників. Проаналізовано еволюцію функцій відділу науково-інформаційної роботи, приділено основну увагу їх трансформації від традиційної роботи з друкованими виданнями до надання бібліотечно-інформаційних послуг дистанційно з використанням сучасних сервісів, враховуючи специфіку надання інформаційних послуг медикам протягом усього періоду існування.<br>Окрему увагу в статті приділено діяльності відділу науково-інформаційної роботи в умовах воєнного стану, охарактеризовано дистанційні послуги, які надаються у цей період, а саме: підготовка тематичної довідки з пошуку зарубіжної літератури та патентів; перевірка роботи на схожість; інформаційно-бібліотечне обслуговування підприємств, установ і організацій, замовлення яких відбувається через різні соціальні мережі та електронну пошту. Відмічено важливість наукової роботи для відділу, яка і зараз вважається пріоритетною, а за 55 років залишилася спадщина у вигляді численних статей, доповідей на різного рівня заходах, сотні укладених інформаційних та бібліографічних покажчиків. Висновки. За результатами проведеного дослідження з’ясовано, що основні напрями роботи відділу з моменту організації майже не змінилися, але поінакшали процеси і підходи до їх виконання – від ручної рутинної роботи і друкарської машинки до використання комп’ютерних технологій і вебресурсів.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322228 2025-02-03T10:48:35+02:00 Олена ПРОХНЕНКО olena.prochnenko@uzhnu.edu.ua Мирослава ЯЦЬКІВ ackivmiroslava3@gmail.com

<p>У статті розглянуто досвід підвищення кваліфікації<br>співробітників Наукової бібліотеки Ужгородського національного<br>університету, висвітлено впроваджені методи вдосконалення<br>фахових здібностей працівників за період останніх десяти років,<br>проаналізовано як модернізується бібліотечна справа та як<br>змінюються підходи до організації діяльності кадрів на всіх рівнях.<br>Подано досвід роботи основних відділів книгозбірні з підвищення<br>кваліфікації спеціалістів та поглиблення фахових знань. Зокрема,<br>проаналізовано впровадження програми «УФД/Бібліотека»: наповнення електронного каталогу, електронне обслуговування<br>користувачів. Висвітлено набуття бібліотечними працівниками<br>досвіду атрибуції, успішне засвоєння роботи зі світовими базами<br>даних книжкових пам’яток WorldCat, Europeana, Google Book та ін.<br>на прикладі фондів відділу «Книга ХІХ – початку ХХ століття» та<br>відділу рукописів, стародруків і рідкісних книг. Характеризується<br>досвід упровадження та опанування електронного архіву результатів<br>науково-дослідної роботи науковців, викладачів університету та<br>студентських робіт – електронного репозитарію. Розглянуто процес<br>підвищення кваліфікації колег Центру наукометрії, який займається<br>оцінюванням результативності наукової діяльності науковців вишу:<br>статистичними дослідженнями потоків наукової інформації,<br>публікаційної активності та цитування. Аналізуються також<br>професійні здобутки бібліотечних працівників щодо популяризації<br>книгозбірні у соціальних мережах Твітер, Інстаграм, Фейсбук та<br>власному сайті. Розкрито наукову діяльність колективу, зокрема,<br>написання наукових статей, участь працівників Наукової бібліотеки<br>УжНУ у конференціях, круглих столах, семінарах, укладання<br>бібліографічних покажчиків і т. д. Показано важливість професійно-<br>комунікативних зв’язків з фахівцями інших бібліотек у професійному<br>зростанні колективу.<br>Обґрунтовано та зроблено висновки щодо необхідності<br>підвищення професіоналізму бібліотечних кадрів до необхідного в<br>сучасних умовах кваліфікованого обслуговування читачів.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322268 2025-02-03T22:45:42+02:00 Кристина САБО kristina.sabo@uzhnu.edu.ua

<p>У статті описана історія становлення і розвитку<br>бібліотеки Ужгородського Національного університету та згадані<br>історичні події, які вплинули на формування книжкових колекцій, що<br>лягли в основу бібліотечних фондів. За матеріалами робіт угорських<br>науковців Анни Сарка, яка досліджувала історію книжкової колекції<br>бібліотеки Ужгородської єзуїтської колегії і Мукачівського греко-<br>католицького єпископату, та проф. Томаша Веґшео, який у рамках<br>своїх досліджень історії греко-католицької церкви аналізує<br>бібліотеку єпископа Андрія Бачинського, стаття надає описання в<br>хронологічному порядку історичних фактів та подій, що відбувалися<br>до початку ХХ століття. Окрім унікальних архівних документів та<br>листів, які цитуються у статті, робота проф. Томаша Веґшео містить<br>список книг розпочатого 16 червня 1790 року реєстра бібліотеки<br>Андрія Бачинського, який не увійшов до даної статті через його<br>великий обсяг.<br>Витоки формування книжкового фонду бібліотеки<br>Ужгородського Національного університету розпочинаються у<br>першій половині XVII століття, адже в її основу лягли дві основні<br>колекції: книжкові фонди розташованої в Ужгороді в 1646–1773 роках єзуїтської колегії, та бібліотеки греко-католицького<br>єпископату, яка до 1780 року перебувала в м. Мукачево, а з 1780-го –<br>в м. Ужгород. Після закінчення Другої світової війни Ужгород<br>увійшов до складу СРСР, після чого в 1949 році указом радянської<br>влади була скасована греко-католицька церква. Таким чином,<br>колишній єпископський палац разом з цінною колекцією книг<br>перейшов у власність Ужгородського університету. Знаючи<br>біографію єпископа Андрія Бачинського, його культурно-<br>просвітницьку діяльність і захоплення історією, мовознавством та<br>іншими науками, не дивно, що деякі з книг його колекції були<br>настільки рідкісними, що не мали відповідників ні в одній бібліотеці<br>колишнього СРСР.<br>Описана історична хронологія двох вищезазначених колекцій,<br>які до 1775 року розвивалися практично паралельно, пізніше злилися<br>в одну і, врешті-решт, були успадковані бібліотекою Ужгородського<br>національного університету.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322269 2025-02-04T00:00:01+02:00 Ганна СМІРНОВА anna.smirnova@uzhnu.edu.ua Крістіна ШПОНТАК kristina.shpontak@uzhnu.edu.ua

<p>У статті розглянуто новітні виклики та завдання до<br>бібліотек, що існують в умовах сучасного наукового процесу.<br>Висвітлено діяльність Центру наукометрії та інформаційної<br>підтримки освіти та досліджень Наукової бібліотеки ДВНЗ<br>«Ужгородський національний університет» в напрямах<br>популяризації університетської науки, створення умов щодо<br>сприяння публікації результатів наукових досліджень вченими ДВНЗ<br>«УжНУ» в зарубіжних журналах або у вітчизняних виданнях, які включені до міжнародних наукометричних баз, та допомоги науково-<br>педагогічним працівникам вищого навчального закладу з адаптації до<br>реалій цифрового сьогодення.<br>Особливу увагу приділено індивідуальним ідентифікаторам<br>авторів-науковців, різним наукометричним базам даних: Scopus, Web<br>of Science, Google Scholar й ORCID та показникам, що<br>розраховуються на їх основі. Постійний моніторинг Науковою<br>бібліотекою баз даних та різних показників надає можливість<br>відслідковувати динаміку розвитку університетської науки та<br>визначати її найвпливовіших дослідників.<br>Займаючись наукометричними дослідженнями, бібліотека<br>керується завданням підвищення авторитету вчених університету у<br>світовому інформаційно-науковому просторі.<br>У висновках зауважено, що Центр наукометрії та інформаційної<br>підтримки досліджень став важливим підрозділом, який виступає<br>вагомим елементом діяльності ДВНЗ «Ужгородський національний<br>університет» в умовах сьогодення і слугує механізмом поширення та<br>відкритості наукометричних характеристик університету.<br>Метою статті є висвітлення діяльності Центру наукометрії та<br>інформаційної підтримки досліджень Наукової бібліотеки ДВНЗ<br>«Ужгородський національний університет» в напрямах<br>популяризації університетської науки та допомоги науково-<br>педагогічним працівникам вищого навчального закладу з адаптації до<br>реалій цифрового сьогодення.<br>Актуальність дослідження. Особливої актуальності в<br>академічному середовищі набуває проблема звітності за<br>результатами наукових досліджень, які мають бути публічними і<br>доступними [1, с. 26]. Актуальним завданням є створення умов щодо<br>сприяння публікації результатів наукових досліджень вченими ДВНЗ<br>«Ужгородський національний університет» в зарубіжних журналах<br>або у вітчизняних виданнях, які включені до міжнародних<br>наукометричних баз. Профілі мають бути завершені, в них повинні<br>бути представлені усі значущі праці науковця. Дана тематика активно<br>розглядається на наукових конференціях, семінарах, круглих столах,<br>висвітлюється на сторінках фахових видань. З даної проблематики<br>окремі аспекти були розглянуті в своїх напрацюваннях Т. Ярошенко,<br>Т. Колесникова, М. Назаровець, М. Медведь та інші.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/deed.uk https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322271 2025-02-04T07:16:56+02:00 Леся ТУРОВСЬКА volhitka7@gmail.com

<p>Стаття концентрує увагу на необхідності<br>впровадження нових комунікаційних рішень в бібліотечну<br>діяльність, зокрема принципів інтелектуалізації у взаємодії з<br>віддаленими користувачами. Зупиняється на одному з важливих<br>соціальних аспектів у системі дистанційного бібліотечно-<br>інформаційного обслуговування – клієнт-орієнтованому підході як<br>сучасній філософії взаємовідносин між бібліотекою та її читачем.<br>Користуючись досвідом Національної бібліотеки України імені В. І.<br>Вернадського, розкриває основні засади орієнтації на користувача,<br>систематичного вивчення читацьких пріоритетів, запитів, уподобань<br>і потреб, зокрема завдяки бібліотечній соціології та статистиці, які,<br>доповнюючи одна одну, відтворюють панораму сучасного стану<br>бібліотечної справи. Підкреслюється, що використання клієнт-<br>орієнтованого підходу в бібліотечному середовищі передбачає<br>систематичне вивчення складу, професійного рівня користувачів та<br>їх соціально-демографічних характеристик, сприяє оперативному<br>збору читацьких пропозицій та комплексному аналізу читацьких<br>запитів на різні види бібліотечно-інформаційних послуг. Стаття<br>резюмує, що, виконуючи головне завдання – надання дистанційних<br>бібліотечних послуг з метою задоволення інформаційних, науково-<br>дослідних, освітніх, культурних та інших читацьких потреб, – бібліотека перетворюється на ефективну ланку між користувачем і<br>потужним масивом електронної інформації; стає на захист<br>віртуального інформаційного простору, дає відсіч інформаційному<br>шуму, суперечливій інформації та дезінформації. Зауважується, що<br>процеси, пов’язані з віртуальною бібліотечною діяльністю, мають<br>розвиватися, не вступаючи в суперечності й протиріччя з<br>традиційними формами і методами обслуговування, вони призначені<br>доповнювати та покращувати їх. Наголошується, що стійка кореляція<br>між віддаленим користувачем і книгозбірнею сприяє перетворенню<br>останньої на зручну, затребувану, доступну, привабливу та<br>комфортну інституцію, відкриту для широкого читацького загалу.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322280 2025-02-04T11:11:50+02:00 Наталія ТУРЯНИЦЯ natalia.turianytsia@uzhnu.edu.ua

<p>Цифрова трансформація бібліотек – це складний і<br>багатогранний процес, який потребує значних зусиль бібліотечних<br>установ, органів влади та суспільства в цілому. Оскільки бібліотеки<br>прагнуть пристосуватися до цифрового ландшафту, що швидко<br>розвивається, вони повинні долати низку викликів, які можуть<br>вплинути на їх здатність надавати ефективні послуги своїм громадам.<br>У цій статті аналізуються основні виклики, з якими стикаються<br>бібліотеки в контексті цифрової трансформації, включаючи обмежені<br>фінансові ресурси, недостатню цифрову грамотність персоналу,<br>застарілу інфраструктуру, проблеми доступності та інклюзивності,<br>захисту авторських прав, кібербезпеки, підтримки цифрових ресурсів<br>та опору змінам.<br>Іншою значною проблемою є застаріла інфраструктура, з якою<br>стикаються багато бібліотек. У міру розвитку цифрових технологій<br>бібліотеки повинні модернізувати свої системи та засоби для<br>підтримки нових послуг, таких як високошвидкісний доступ до<br>Інтернету, цифрове кредитування та віртуальні навчальні<br>середовища. Питання доступності та інклюзивності також є критично<br>важливими, оскільки бібліотеки повинні гарантувати, що цифрові<br>послуги доступні для всіх користувачів, у тому числі для людей з<br>обмеженими можливостями чи обмеженими цифровими навичками. Захист прав інтелектуальної власності та кібербезпека є додатковими<br>проблемами, оскільки бібліотеки обробляють великі обсяги<br>конфіденційних даних і цифрового вмісту, які мають бути захищені<br>від несанкціонованого доступу та зловживання.<br>Особливу увагу приділено нормативно-правовій базі, яка<br>регулює процес цифрової трансформації бібліотек. Це стосується<br>законодавства про фінансування, авторське право, захист даних і<br>навчання персоналу. Розробка та впровадження чіткої політики та<br>вказівок мають важливе значення для того, щоб бібліотеки могли<br>орієнтуватися в складному правовому ландшафті, що оточує<br>цифровий контент і управління даними. Крім того, бібліотеки<br>повинні дотримуватися національних і міжнародних правил, які<br>захищають конфіденційність користувачів і сприяють<br>справедливому доступу до інформації.<br>У статті наголошується на необхідності комплексного підходу<br>до вирішення цих викликів, що передбачає активну співпрацю різних<br>зацікавлених сторін — державних органів, бібліотечних асоціацій,<br>навчальних закладів, громадських організацій. Він вимагає<br>модернізації нормативних документів для створення сприятливого<br>середовища для цифрових інновацій у бібліотечній практиці.<br>Заохочуючи співпрацю, сприяючи змінам політики та забезпечуючи<br>адекватне фінансування та навчання, бібліотеки можуть краще<br>орієнтуватися в складнощах цифрової трансформації та<br>продовжувати служити життєво важливими центрами знань і<br>залучення громади в епоху цифрових технологій.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322293 2025-02-04T14:50:58+02:00 Олеся ФЕТЬКО olesya.fetko@uzhnu.ed.ua

<p>У статті розглянута видавнича діяльність<br>Ужгородського національного університету. Простежується<br>розвиток підготовки і видання Наукових вісників УжНУ, які<br>пройшли значний шлях від своїх перших випусків до сучасних<br>видань. Розглянута роль публікацій, які містять серії вісників, та їх<br>проблематика в публікаційній активності науковця.<br>Наукові вісники Ужгородського національного університету<br>відіграють важливу роль у розвитку наукової думки, сприяють<br>міжнародному науковому обміну та підтримують високий рівень<br>академічної діяльності в університеті.<br>Сучасні виклики та перспективи розвитку наукових вісників<br>включають впровадження цифрових технологій, вдосконалення<br>рецензування та підвищення якості наукових публікацій.<br>Систематичне оцифрування і доступність матеріалів у відкритому<br>доступі є ключовими елементами, що сприяють популяризації<br>наукових досягнень університету. Дотримання принципів відкритої<br>науки є пріоритетним напрямком для університету. Це включає<br>відкритий доступ до публікацій, відкриті дані та прозорість<br>рецензування, що сприяє підвищенню якості та доступності наукових<br>досліджень. Останні дослідження показують, що наукові вісники<br>Ужгородського національного університету пройшли значний шлях<br>розвитку від своїх перших випусків до сучасних видань, які<br>відповідають міжнародним стандартам. Важливу роль у цьому<br>процесі відіграли технологічні інновації, впровадження принципів<br>відкритої науки та активна діяльність Наукової бібліотеки<br>Ужгородського національного університету.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322296 2025-02-04T15:22:30+02:00 Ірина ФРАНКІВ iryna.y.frankiv@lpnu.ua

<p>У статті розглянуто ключові аспекти роботи Науково-<br>технічної бібліотеки Національного університету «Львівська<br>політехніка», зокрема джерелознавчі дослідження, організацію<br>роботи з фондом рідкісної книги та популяризацію наукової<br>спадщини в контексті авіаційної тематики.<br>Підкреслено значення джерелознавчих досліджень для<br>підтвердження інформації, вивчення контексту історичних подій та<br>відкриття нових фактів, на основі яких здійснено систематизацію<br>фонду рідкісних видань. Проведена робота допоможе зберегти<br>унікальні наукові праці і забезпечить доступ до цінних джерел<br>інформації для майбутніх поколінь.<br>Представлено актуальну тему, обумовлену зростаючим<br>інтересом до історії авіаційної науки, а також необхідністю<br>систематизації рідкісних видань, збереження і популяризації<br>наукової спадщини Національного університету «Львівська<br>політехніка».<br>У процесі дослідження упорядковано інформацію про частину<br>рідкісних видань в бібліотеці. Для обліку і систематизації створено<br>бібліографічний реєстр «Вчені Львівської політехніки та їх<br>друкована спадщина у фонді НТБ (1844–1939)», що дозволить<br>зберегти унікальні наукові праці і забезпечить легкий доступ до них<br>для науковців. Здійснено спробу аналізу історичних аспектів функціонування<br>наукових шкіл. Висвітлено процес формування біографічних<br>матеріалів про вчених та аналіз наукових шкіл. У рамках дослідження<br>виявлено понад 1800 примірників наукових праць і проведено аналіз<br>періодичних видань, які відображають розвиток авіаційної науки.<br>Виокремлено найбільш значимі, з точки зору висвітлення галузевих<br>проблем. Представлено їх видавничу характеристику.<br>Показано співпрацю з кафедрою історії, музеєзнавства та<br>культурної спадщини і Центром комунікацій Львівської політехніки,<br>спрямовану на популяризацію наукової спадщини. Її результатом є<br>статті в «Хроніках Львівської політехніки» (сайт Національного<br>університету «Львівська політехніка», розділ «Історія<br>Університету») та біографічному довіднику «(Не)Відомі випускники<br>Львівської політехніки».<br>Привернено увагу до промоції діяльності Науково-технічної<br>бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка»<br>через соціальні мережі (Instagram, Facebook), до популяризації життя<br>і діяльності вчених в «Електронній енциклопедії Львівської<br>політехніки», а також до організації книжкових виставок.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025 https://libconf.uzhnu.edu.ua/article/view/322334 2025-02-05T09:56:06+02:00 Тетяна ЯКУБОВА tanya.yakubova@ukr.net

<p>У статті репрезентовано результати досліджень<br>науковців Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського<br>(далі – НБУВ) щодо наукової та бібліотечної спадщини О. М.<br>Лазаревського. Наголошується про актуальність наукового доробку<br>ученого, його бібліотечної роботи, що потребують подальших<br>досліджень та нового осмислення.<br>В рік 190-ї річниці О. М. Лазаревського матеріали статті<br>підкреслюють важливість для сучасних козакознавчих, книгознавчих<br>студій наукового та бібліотечного спадку, що зберігається в фондах<br>НБУВ. У статті надано відомості про бібліотечну спадщину та<br>бібліофільські уподобання О. М. Лазаревського. Запропоновано<br>історичні матеріали та книгознавчі відомості щодо історії приватної<br>бібліотеки О. М. Лазаревського, відмічено дослідження книжкових<br>знаків на книгах з фондів бібліотеки ученого. В статті зазначено, що<br>науковий доробок та бібліотечна спадщина О. М. Лазаревського<br>стали в 190-річний ювілей ученого предметом наукових доповідей та<br>дискусій на конференціях. Наголошується, що наукова творчість О.<br>М. Лазаревського, зокрема і для сучасних дослідників, надала<br>вагомий історіографічний та джерелознавчий інформаційний ресурс для досліджень з проблематики історії козацької доби, книгознавчих<br>студій: VІІІ Міжнародні Спаські наукові читання. Присвячені 120-<br>річчю від дня народження І. Г. Спаського та 355-річчю заснування у<br>Батурині гетьманської резиденції, Ніжин 12.09.2024 р.; Конотопські<br>читання XV, Конотопський міський краєзнавчий музей імені О. М.<br>Лазаревського, Конотоп 26 вересня 2024 р.; Конотопський міський<br>краєзнавчий музей імені О. М. Лазаревського, 20.06.2024 рік,<br>Круглий стіл «Олександр Лазаревський – невтомний дослідник<br>української старовини», приурочений до 190-річчя від дня<br>народження видатного дослідника. Оприлюднено та проаналізовано<br>результати досліджень Л. Г. Реви, Т. Є. Мяскової, Т. В. Коваль, Л. М.<br>Дениско, в яких репрезентовано матеріали щодо наукової роботи та<br>бібліотечної спадщини О. М. Лазаревського. Відмічено<br>історіографічні матеріали, зокрема праці М. В. Грушевського, М.<br>Василенко, С. Білокінь, В. Брехуненко, І. Тарасенко, Ю. І. Соколюк,<br>в яких подано відомості стосовно наукової біографії вченого, зокрема<br>розглянуто його друковані праці, досліджено аспекти бібліотечної<br>роботи науковця.</p>

2024-12-26T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2025